Чому це важливо?
Розуміння ціноутворення в Екосистемі дозволяє уникнути плутанини у фінансових звітах. Часто виникають питання: «Чому постачальник не бачить мою націнку?» або «Чому борг сформувався в доларах, а не в гривні?». Ця інструкція дає чіткі відповіді на ці питання.
Практичний кейс
Уявімо ситуацію:
-
Комітент (Виробник) передає кросівки партнеру за ціною 2000 грн.
-
Комісіонер (Магазин) продає ці кросівки клієнту за 3500 грн.
У цьому випадку:
-
Для Виробника ціна продажу — 2000 грн.
-
Для Магазину собівартість — 2000 грн, а дохід — 3500 грн.
-
Виробник не бачить і не знає, що кінцева ціна була 3500 грн.
1. Ціна в документі «Передача товарів»
Цей документ є базовим для фінансових розрахунків між партнерами. Ціна, яку Комітент вказує у цьому документі, має подвійне значення:
-
Для Комітента (Постачальника): Це ціна продажу. Саме цю суму він очікує отримати від партнера за свій товар.
-
Для Комісіонера (Продавця): Це ціна закупівлі, яка формує собівартість товару.
2. Ціна в документі продажу (Роздріб)
Коли Комісіонер продає товар кінцевому споживачу, він створює документ продажу, де вказує свою роздрібну ціну (з урахуванням націнки).
-
Ця ціна формує виручку Комісіонера.
-
Ця цифра залишається тільки в базі Комісіонера.
3. Валюта заборгованості
В якій валюті Комісіонер буде винен гроші Комітенту? Це налаштування не обирається вручну при кожній передачі, а залежить від глобальних налаштувань співпраці.
Валюта заборгованості береться з Договору, який вказується в полі документа «Передача товару».
Підсумок
В Екосистемі існує чітке розділення цін:
-
Ціна передачі — це дохід Комітента і витрати (собівартість) Комісіонера.
-
Роздрібна ціна — це внутрішня справа Комісіонера, яку Комітент не контролює.
-
Валюта боргу завжди диктується Договором.
